Поміркувати про це питання мене спонукало те, що вважається, що чеська мова дуже легка для вивчення студентами з країн колишнього СНД. У статті я спробую розповісти про докази і за, і проти. До речі, мовами я займаюся вже давно – навчався я в школі з поглибленим вивченням англійської, навіть пару олімпіад виграв, пару-трійку років займався на курсах французької та німецької (і все ще їхню крапельку пам'ятаю), в інституті я вчив іспанську мову – загалом , довіряти мені можна 🙂
Спочатку хотілося б розповісти про пару міфів, звідки вони беруться та підтвердити/спростувати їх.
Міф перший. Чеська мова – дуже легка, як російська, лише латинськими літерами.
Чехія – досить приваблива для туристів країна. Звичайно, основний потік туристів їде в Прага.Особливо популярний її центр. Підприємці - зовсім не дурні, тож свої послугинадають на різних мовах. Російська, англійська – у тому числі. Непідготовлена людина зробить свої перші висновки тут, почувши російську мову, побачивши багато вивісок. Насправді - це все ж таки чисто туристичне місце, і висновки робити тут - безглуздо.
Ті, кому пощастило вибратися за межі Праги – теж не зазнають величезних проблем. Ось, наприклад, що можна побачити в Подебрадах – слова «museum», «církev», «ostrov» (див. на покажчик праворуч) – цілком зрозумілі, а якщо щось незрозуміло – можна здогадатися за піктограмою. З цього також можна дійти невтішного висновку, що чеська - дуже зрозуміла мова, проте, це - негаразд. Насправді всі вивіски зроблені для того, щоб залучити максимальну кількість людей, тому вони написані максимально просто. У разі часто застосовуються міжнародні варіанти слів.
Насправді ж, прихований від туристичних очей лексикон не такий легкий, як може здатися. Для тих, хто хоче спробувати свої сили в розумінні чеських текстів відразу - можна спробувати почитати новини на http://ihned.cz/ - навряд чи вийде дуже легко.
Говорячи про те, якою мовою схожа чеська - вона схожа тільки на словацьку. З іншими - лише подібність, яка завжди допомагає, а частіше - лише заважає.
Міф другий. Вивчити чеську можна швидко.
Цей міф народжується, в основному, у тих, хто вже намагався почати вивчати цю мову. І тут складно посперечатися – перша пора навчання дається російськомовним студентам досить легко – у перший місяць нашого навчання майже у всіх були відмінні оцінки.
Потім дуже часто все встає на свої місця - граматика стає складною. Основна проблема (для мене особисто) – часта нелогічність. Якщо якесь правило діє в одному випадку – не факт, що в іншому його можна буде застосувати. Втім, ця риса властива багатьом слов'янським мовам, російській – у тому числі.
Доказом моїх слів є результати тестів наприкінці року. Рідкісний студент більш, ніж на 90%. А щодо вступу до топових університетів у Празі – тут я просто мовчу.
Міф четвертий. Я – технар (лікар/юрист/спортсмен/ідіот), чеський мені не знадобиться у моїй професії.
(Якщо хочете дізнатися, чи чеський студент може працювати - !).
Тут також усе досить спірно. По-перше, працювати в Чехії, не знаючи чеської мови – як мінімум, дивно. По-друге, треба бути дуже щасливим, щоб одразу ось так потрапити на чужу країну. По-третє, треба вчитися, а ось тут без мови вже нікуди – іноземні студенти мають однакові права з чеськими (а, отже, і однакові обов'язки), а отже – навчання проходитиме чеською. Та й зрештою поговорити з кимось теж рано чи пізно захочеться.
Одним із підвидів цього міфу є міф про те, що тут вистачить знання англійської мови. Зізнаюся, я також так думав. Мені здавалося, що коли я знаю мову - значить і всі знають. Та й це ж – Європа, цивілізація. Ой, як я помилявся. Англійську мову, в основному, знають люди освічені, а, отже, у повсякденних завданнях вони вам навряд чи допоможуть – у магазинах, банках, поштою – все чеською. А якщо раптом людина англійська знає – це вам теж навряд чи допоможе. Зазвичай, його вчили в школі і без практики забули, тому блиснути знаннями не вдасться.
Так виявилося, що я зараз (так-так, який антивірус). Робочою мовою є англійська, з колегами можна розмовляти і по-чеськи. Як ви думаєте, багато тут таких, технарів, які хизувалися тим, що мова - лише інструмент? У двох словах: не знаєте мову – молодець, йдіть працювати туди, де спілкуватися не потрібно.
Ну ось, мабуть, про міфи я розповів. Тепер, я думаю, варто розповісти про чеську мову та подивитися на неї своїм російськомовним поглядом 🙂
Чеська мова належить до індоєвропейської родини (як і хінді, фарсі, іспанська – що, думаєте, всі схожі?). Це дуже велика група мов і вони досить різні. Чеська належить до слов'янської групи мов (тобто з російською її все-таки дещо об'єднує), а ще точніше – до західнослов'янської (разом зі словацькою та польською, які вже справді мають багато спільного з чеською).
Пишуть чехи латинськими літерами із діакритикою. Є 3 діакритичні знаки: чарка (á), крючок (č) і кроужек (ô). У чеському алфавіті 42 літери, почати розуміти чеський лист – дуже легко.
Тепер – про складнощі, з якими, швидше за все, зіткнеться будь-який російськомовний студент.
1) Хибні друзі перекладача
Цей феномен відомий давно. Наприклад, слово «mesto» (читати як меністо) – перекладається як місто. Обов'язково всі зіткнуться зі словом «pozor» (читати як ганьба) – це заклик бути уважнішим. Насправді – зустрічається дуже часто, тому – ганьба!
Як видно на картинці – їх багато. Вчити все – не варто, з досвідом проживання в окремо взятому місці це приходить саме. У Росії - ситуація інша, на Далекому Сході вас, швидше за все, зрозуміють так само добре, як і в Москві (якщо в Москві ще говорять російською).
З іншого боку, єдиний стандарт, все ж таки, існує - саме його і вивчають у школах, університетах, його використовують в офіційних документах.
5) Незнання чеських реалій та історії
За своїм досвідом скажу, що знання цих речей дуже важливе для вивчення мови. Іноді зрозуміти, чому якесь слово називається так, а чи не інакше, допомагає лише історія. А знання реалій останніх років взагалі обов'язкове – щоб розуміти однолітків.
Отже, підіб'ємо підсумки. Чеська мова – складна. Щодо легко його розуміють лише словаки, іншим – треба працювати над собою. Знання російської мови - допомагає не завжди, а ще частіше - збиває з пантелику. Знання англійської – допомагає зовсім мало. З іншого боку, якщо правильно використовувати ці знання, успіху у вивченні чеської досягти набагато простіше. Вивчати мову (будь-яка) варто в країні, в якій нею говорять. Однак, якщо він потрібний не для практичного застосування, а як хобі – можна й удома. Також варто сказати, що не варто судити про Чехію та чеську мову центром Праги - навколо багато всього цікавого, візьміть хоча б .
Сьогодні вивчення чеської мови поступово входить у моду серед наших співвітчизників. І причиною цього не в останню чергу є той факт, що чеська відноситься до західнослов'янської мовної групи, а отже, має багато спільного з російською. Буквально через кілька хвилин перебування в Чехії ви почнете розуміти сенс багатьох вивісок, значення окремих слів і виразів, а через кілька днів вам напевно вдасться перекинутися парою фраз з місцевими жителями.
Особливо пощастить тим, хто знає ще якусь слов'янську мову, наприклад українську: ці мандрівники зможуть майже вільно розуміти більшість розмов на побутові теми.
І все ж, перш ніж поринути в мовне середовище, давайте ближче познайомимося з його особливостями.
Усі слов'янські мови мають одне спільне джерело - мова старослов'янська, розповсюджувачами якої стали всім відомі Кирило та Мефодій. Однак якщо російський алфавіт успадкував так зване кириличне написання літер, то в Чехії як країні європейської стали використовувати латиницю, адаптувавши її до особливостей місцевої мови, яка раніше існувала, за допомогою надрядкових знаків - апострофів і акут. Апострофи ставили над приголосними для того, щоб позначити їхню твердість (наприклад, слово lekař (лікар) звучить як «лікарша») і над голосним «e», щоб позначити м'якість попереднього приголосного. Акути ж, що виглядають, як знак наголосу, для позначення довгих голосних (á, é, í, ó, ý). Щоб позначити довгий u, над ним ставили маленький кружечок (ô). Ці правила існують у чеській мові досі.
На відміну від російської, чеська мова зберегла велику кількість архаїчних форм. Наприклад, крім шести основних відмінків іменників, у ньому ще є так звана форма кличного відмінка, аналогом якої в російській є звернення.
Декілька слів про особливості вимови в чеській мові. Насамперед, слід зазначити, що, на відміну російського, наголос тут завжди падає перший склад (у складних словах зустрічається додатковий наголос). Тепер про те, які звуки відповідають окремим буквам: 
літері «c» відповідає звук [ц],
č вимовляється як [год],
поєднання букв ch позначає один звук [х],
звучання літери «h» нагадує українське [г], яке в російській мові збереглося у вигуку «Ого!»,
«r» означає або звук [рж], або [рш], залежно від своєї позиції в слові,
"š" звучить як [ш],
«ž» звучить як [ж],
«j» звучить як [й],
літері «ň» відповідає звук [нь].
Крім того, існує величезна кількість нюансів, пов'язаних з вимовою, розповісти про які в межах однієї статті просто неможливо.
Непогано б, звичайно, знати кілька слів і виразів, які можуть стати в нагоді в різних ситуаціях при спілкуванні з персоналом готелю, ресторану, магазину та інших.
Ось невеликий розмовник, Що містить найбільш розхожі з них:
Повсякденні
Добрий ранок! Dobré ránо! [Добре рано!]
Добридень! Dobrý den! [Добрі ден!]
Як маєте/живаєш? Як se mate/maš? [Як се мате/маш?]
Дякую, добре Děkuji, добре [Дьєкуї, добріша]
Мене звуть… Jmenuji se… [Йменуї се…]
До побачення! Na shledanou! [На схледаноу!]
Ранок Ráno [Рано]
Після обіду Odpoledne [Одполедне]
Вечір | Večer [Вечір]
Ніч Noc [Ніч]
Сьогодні | Dnes [Днес]
Вчора Včera [Вчора]
Завтра Zitra [Зітра]
Ви говорите російською (англійською, німецькою)? Mluvíte ruština (anglicky, німецькy?) [Млувіть руштина (англійською, німецькою)?]
Не розумію Nerozumím [Не розуміємо]
Повторіть, будь ласка, ще раз Поговоріть to ще jadnou, prosim
Дякую Děkuji [Дьєкуї]
Будь ласка Prosim [Просимо]
Хто/що Kdo/co [До/цо]
Який Який [Які]
Де/куди Kde/kam [Де/кам]
Як/скільки Як/kolik [Як/колік]
Як довго/коли? Як dlho / коли? [Як длоуго / гди]
Чому? Proč? [Інше?]
Як це по-чеськи? Jak ten to česky? [Як тен то чески?]
Не могли б ви мені допомогти? Можна mi допомогти? [Чи можете мені допомогти?]
Так/ні Ano/ne [Ано/не]
Вибачте Promiňte [Проміньте]
Туристські
Чи дають тут інформацію туристам? Je tu turistická info? [Її ту туристичну інформаце?]
Мені потрібен план міста / список готелів | [Матте план мнеста / сезнам хотів]
Коли відкривається музей/костел/виставка? Kedy je otvorenий museum/kostel/výstava? [Кди е відгалужені музеум/костел/виставка?]
В магазині
Де можна знайти… ? Kde dostanu… ? [Де дістану…?]
Скільки коштує? Kolik to stoji? [Коли то стоїть?]
Це занадто дорого To je moc drahé.
Не/подобається Ne/libi [Не/лібі]
Чи є у вас ця річ іншого кольору/розміру? Máte це ще в іншій barve/velikosti? [Мате те йештьє в іне барв'я/величності?]
Я беру це Vezmu si to [Везму сі то]
Дайте мені 100 г сиру / 1 кг апельсинів |
Чи є у вас газети? Máte новини? [Мате новини?]
В ресторані
Меню, будь ласка Jidelní listek, prosím [Йделні літек просимо]
Хліб | Chléb [Хлеб]
Чай Čaj [Чай]
Кава Káva [Кава]
З молоком/цукром S mlékem/cukrem [З млеком/цукрем]
Апельсиновий сік Pomerančova šť'ava [Померанцева шт'ява]
Вино біле/червоне/рожеве Vino bile/Červené/Růžové [Вино біле/червене/ружове]
Лимонад Limonáda [Лимонада]
Пиво Pivo [Пиво]
Вода Voda [Вода]
Мінеральна вода Mineralní voda [Мінерації вода]
Суп Polévka [Полевка]
Риба ¦ Ryba [Риба]
М'ясо Maso [Масо]
Салат Salát [Салат]
Десерт Dezert [Децерт]
Фрукти Ovoce [Овоце]
Морозиво Zmrzlina [Змрзлина]
Сніданок Snidaně [Сніданок]
Обід Oběd [Об'єд]
Вечеря Večeře [В'єчерже]
Рахунок, будь ласка | Účet, prosím [Облік, просимо
В готелі
Я замовив у вас кімнату Маю u вас reservaci
Чи є двомісний номер? Чи маю voľnий двоlůžkový pokoj? [Мате вільні двоулужкові спокій?]
З балконом S balkónом? [З балконем]
З душем і туалетом | Se sprchou a WC
Яка вартість номера за ніч? Kolik stojí pokoj на noc? [Колик стоїть спокій на ніць?]
З сніданком? Se snidani? [Се завтраком?]
Чи можна оглянути кімнату? Можу se подивитися на pokoj? [Можу се подівати на спокій?]
Чи є інша кімната? Чи маю ще iný pokoj? [Мате ієштьє іни спокій?]
Де можна припаркуватись? Kde можна паркувати? [Де можу паркуватий?]
Принесіть мій багаж, будь ласка Чи можете donést moje batožina na pokoj prosím? [Мужете мі донест мій завазадло на спокій просимо?]
Різні ситуації
Де тут банк/обмінний пункт? Kde je tady bank/vymeni punkt? [Де йє тоді банк / обмін пункт?]
Де телефон? Kdye може телефонувати? [Де можу телефонувати?]
Де придбати телефонну картку? Kde можна отримати телефонну картку? [Де можу дістати телефонну карту?]
Мені потрібен лікар/дантист Potřebuji lekáre/zubaře [Потршэбуї лекарже/зубарже]
Покличте «швидку допомогу»/поліцію Zavolajte prosím zachrannu službu/ policii [Заволе просимо захранну службу/поліції]
Де відділення поліції? Kde je policejní komisařstvo? [Де поліцейські комісаржства?]
У мене вкрали… ¦ Ukradli mne… [Вкрали мені…]
Завантажте та роздрукуйте розмовник (формат.doc), який стане вам у нагоді в поїздці.
Трохи історії
Кожна національна мова безпосередньо пов'язана як з окремо взятою людиною, нею розмовляючою, так і з усім народом загалом. І, подібно до людей, він має властивість змінюватися з часом – розвиватися чи, навпаки, згасати, відчувати вплив інших мов, усіляко трансформувати власні правила тощо.
Перш ніж набути свого нинішнього вигляду, чеська мова піддавалася безлічі різноманітних реформ і вдосконалень. Однак найцікавішим фактом з його історії є, мабуть, те, що офіційною державною мовою він ставав двічі. Спочатку в XV столітті, після того, як сформувалися основні літературні норми та правила, а потім на початку століття двадцятого. Чому так сталося, спитайте ви. Справа в тому, що на початку XVII століття, після фатальної битви біля Білої Гори, Чехія цілих три століття перебувала у складі могутньої Австро-Угорської імперії, якою правили представники німецького будинку Габсбургів. З метою зміцнення своєї влади у захоплених державах Габсбурги намагалися посилити вплив німецької на цих територіях. Незважаючи на те, що урядовці вибиралися з кіл німецького дворянства, основне населення Чехії, як і раніше, говорило рідною мовою, більше того, він продовжував розвиватися: видавалися книги та трактати чеською, формувалися граматичні правила, а наприкінці XIX століття вийшла у світ. перша чеська енциклопедія.
До речі, сліди історичного минулого помітні в Чехії і донині: тут досі туристів, які говорять німецькою мовою, розуміють краще, ніж тих, хто володіє англійською. У 1918 році стався розпад Австро-Угорської імперії, була заснована незалежна Республіка Чехословаччина, і через два роки чеська мова (якщо бути точніше, чехословацька) знову набула статусу офіційної.
Слова-ошуканці
Незважаючи на те, що російська та чеська мови мають дуже сильну подібність у лексиці і сенс більшості слів можна визначити просто по наїті, у чеській існує багато так званих слів-обманщиків. Звучать або пишуться такі слова майже так само, як у російській, але мають зовсім інше значення. Так, наприклад, слово «stôl» позначає стіл, «čerstvий» – свіжий, а «smetana» – вершки. Найчастіше різниця значень викликає лише легке здивування, але бувають випадки, коли вона служить причиною бурхливих веселощів наших співгромадян. Воно і не дивно, адже коли дізнаєшся, що для того, щоб купити в магазині модну сукню, потрібно попросити робу (чеш. «roba»), словосполучення «приємний запах» не існує в принципі, тому що слово «zapach» означає сморід (при цьому духи по-чеськи звучать як «вонявки»), а «pitomec» зовсім ніякий не домашній улюбленець, а дурень, стримати посмішку просто не представляється можливим.
Цікава статистика
Багато лінгвісти стверджують, що мовна статистика - не таке вже марне заняття, яким може здатися на перший погляд. Зокрема, за рейтингами частотності вживання тих чи інших частин мови або навіть їх відсоткового співвідношення можна отримати деяке (нехай і неповне) уявлення про психологію людей, які говорять тією чи іншою мовою.
Який він, національний характер чеського народу, надамо право вам судити. Ми підібрали тут результати деяких статистичних досліджень чеської мови та приправили їх деякими цікавими мовними фактами.
Найчастіше використовувані слова в чеській мові:
a (союзи «і», «а» і «але»), бути (бути, бути), ten (той, цей), v (прийменники «на», «по», «в»), on (займенник « він»), na (прийменники «до», «в», «за», «від»), що (прийменники «з», «від»), s (se) (прийменник «с»), z (ze ) (прийменник «від»), який (який, який).
Іменники, що найчастіше зустрічаються в чеській мові:
pan (pán) (пан (перед прізвищем)), život (життя), людина (людина), práce (праця, справа), ruka (рука), den (день, дата), zem (zeme) (країна), люди (Народ), doba (період, століття, пора), hlava (голова).
Дієслова, що найчастіше зустрічаються в чеській мові:
бути (бути), мати (мати, володіти), могти (могти, бути в змозі), мусити (бути зобов'язаним зробити що-небудь, мусити), vedet (знати, вміти), chtít (хотіти, бажати), jít (йти ), říci (сказати), vidieť (бачити), dat se (починати, наприклад, dat se do pláče - почати плакати).
Прикметники, що найчастіше зустрічаються в чеській мові:
celý (весь, цілий, повний), великий (veliký) (великий), новий (новий), starý (старий), російський (чеський, по-чеськи), добрий (хороший, добрий), malý (маленький), можливий ( можливий, здійсненний, ймовірний), živий (živий) (живий, бадьорий, темпермантний).
Якщо говорити про частотність вживання
Найбільше синонімів описує характер твердості: pevný, trvanlivý, odolný, solidní, bytelný, nezdolný, nezmarný, міцний, tuhý, kompaktний, hutný, nehybný, nepohyblivý, встановлений, необмежувальний, невідомий, stálий, ustálений, fixní, stabilnий, надійний, надійний , nezlomný, nezdolný, neoblomný, неуважний, húževnatý, sukovitý, neochvejný, rázний, rozhodний, dôrazný, odhodlaný, energický, priebojný, průrazný, tvrdý, hlbokий.
Найдовше слово без голосних: scvrnklý (жухлий, зморщений).
Найдовше слово, яке можна прочитати праворуч наліво: nepochopen (нерозуміння).
Що стосується частотності вживання різних частин мови в чеській мові, то тут рейтинг популярності вийшов наступний: перше місце посіли іменники (38,93%), на другому виявилися дієслова (27,05%), третє дісталося прикметником (20,98%) , четверте прислівникам (9,04%), інші місця з невеликим відривом один від одного поділили займенники, числівники, спілки та прийменники. А найменше чехи вживають вигуки - їх всього лише 0,36%. Ось така цікава статистика!
Кажуть, що у Росії сьогодні жити не модно та дорого. Багато відважних і відчайдушних вирушають жити і працювати за кордон у далекі країни, але багато хто з нас, маючи певну сентиментальність, і побоюючись ностальгії, воліють їхати, але недалеко. Куди? Правильно, до Європи! Вибирають країну ближче, та, бажано, слов'янську. Однією із таких є Чехія.
Чи потрібно їх знати
Приїхавши сюди, треба щось казати, але як? Чи складно вивчити хоча б мінімум із чеських фраз? До речі, чеська є однією з найбагатших слов'янських мов у світі. Для порівняння – у російській мові сьогодні близько 130 тисяч слів, а в чеській – понад 250 тисяч. Фрази чеською мовою нам, слов'янам, інтуїтивно зрозумілі, хоча багато слів мають певну підступність. Наприклад, російське слово «красивий» звучить чеською як «жахливий», слово «свіжий» звучить як «черствий» тощо.
Але не тільки тим, хто залишив батьківщину, доведеться корпіти над підручником з чеської. Сьогодні вивчення цієї мови стало просто модною тенденцією у росіян. Тим, хто знає ще якусь слов'янську мову, буде ще простіше зрозуміти чехів і вивчити трохи фраз чеською мовою.
Багато хто вирушає до Чехії за здобуттям освіти. Це одна з небагатьох країн Європи, де можна пройти навчання на безоплатній основі, і якість отриманих знань буде на найвищому рівні у рамках світового масштабу. Тому знати основні фрази майбутні студенти завдячують, як ніхто інший.
Де знадобляться
Чеська мова знадобиться всім, хто має справу з перекладами – гідам, дипломатам, перекладачам, які працюють як у країні, так і за її межами.
Для туристів вивчити кілька фраз по-чеськи не складе жодних труднощів. І персоналу, який обслуговує в готелі, і офіціанту в ресторані буде приємно почути фразу рідною мовою. А якщо ви, не дай Боже, загубитеся в місті, загальні фрази допоможуть вам зрозуміти, як пройти за потрібною адресою, адже мова до Києва доведе. А чеська мова зовсім не складна, і вчити її не лише легко, а й весело, особливо у дружній компанії!
Тим, хто вирушає на відпочинок до чеської столиці, дуже корисно буде ознайомитися з нашим докладним мануалом, доступним за посиланням, в якому докладно розповідається, як правильно організувати свою подорож до Праги, щоб вона була цікавою, безпечною та не виходила за межі Вашого бюджету. За кілька хвилин, потрібних для прочитання статті, Ви дізнаєтесь, як заощадити значну суму грошей зовсім не напружуючись.
Чи зрозуміють чехи російську мову
Чехія – один із найпопулярніших напрямків для росіян, і більшість чехів, які живуть у туристичних зонах, чудово нас зрозуміють. Та й в інших містах не повинно виникнути проблем… Відкриття кордонів після розпаду Радянського Союзу сприяло напливу емігрантів до Чехії, і багато росіян, українців та білорусів поїхали жити в цю країну. Тож росіян зрозуміють і в ресторані, і в магазині, і на вулиці. Головне при спілкуванні не забувати, що доброзичливість і усмішка на обличчі – це інструмент, що обеззброює, для початку абсолютно будь-якої комунікації.
Чехія це держава з багатовіковою історією. На території республіки розташовано понад 2 тисячі стародавніх замків і всіляких середньовічних споруд, які притягують до себе туристів з усіх країн світу. Після чергової захоплюючої екскурсії ви зможете випити келих найкращого у світі пива, яким славиться Чехія. Також у цій країні розташовані чудові гірськолижні курорти та мінеральні джерела, вода Карлових Вар має особливу популярність у туристів. Тут дуже люб'язний і чуйний народ, і маючи під рукою розмовник, ви легко зможете поговорити з перехожими, і дізнатися багато цікавого про Чехію.
Такий розмовник можна завантажити на нашому сайті. Він складається з кількох тем, з перекладом найпоширеніших слів та фраз.
Необхідні фрази та вирази – тема, яка включає важливі для туриста слова та фрази.
Звернення
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Здрастуйте добрий день) | Dobry den | добра ден |
| добрий вечір | Dobry vecer | доброго вечеря |
| Добрий ранок) | Dobre rano | добре рано |
| Доброї ночі | Dobrou noc | доброму ноць |
| Бувай | Ahoj | агой |
| Всього доброго | Mete se hezky | меніте се гески |
Загальні фрази
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Так | Ano | Aно |
| Ні | Ne | Не |
| Будь ласка | Prosim | просимо |
| Дякую | Dekuji | Декуї |
| Велике дякую | Mockrat dekuji | моцкрат декуї |
| Вибачте | Prominte | проміньте |
| Прошу вибачення | Omlouvam se | омлоувам се |
| Ви говорите по російськи? | Hovorite rusky (anglicky, cesky)? | молувіте російською (англійською, чеською)? |
| На жаль, я не говорю по-чеськи | Bohuzel, nehovorim cesky | богужів немлувим чеськи |
| Я не розумію | Nerozumim | нерозумний |
| Де знаходиться…? | Kde je…? | де е…? |
| Де знаходяться…? | Kde...? | Де йсоу…? |
| Як тебе звати? | Як se jmenуєш? | як се іменуєш? |
| Як вас звати? | Як se jmenуєш? | як сейменуєте? |
| Мене звати … | Jmenuji se … | іменуї се |
| Це пан Новак | To je pan Novak | то е пан новак |
| Дуже приємно | Tesi me | тіши мені |
| Ви дуже люб'язний | Ste velmi laskav (laskava) | йсте Велмі ласкавий (ласкава) |
| Це пані Новак | To je pani Novakova | то е пані новакова |
| Де ви народилися (звідки ви родом)? | Kde ви наrodil(a)? | де сте сэ народив(а)? |
| Я народився в Росії | Narodil(a) som se v Rusku | народив(а) йсем се в русі |
| Звідки Ви? | Звідки ви? | звідки йсте)? |
| Я з Росії | Jsem z Ruska | йсем з руска |
| Дуже добре. А ви? | Дуже добре. А ви? | дуже добріше. а ви? |
| Як у тебе справи? | Як se mas? | як се маш? |
| Як у вас справи? | Як se mate? | як се мате? |
| Скільки тобі років? | Kolik je ti let? | колік ти літ? |
| Скільки вам років? | Kolik je Vam let? | коли вам років? |
| Ви говорите по російськи? | Mluvite rusky? | мулувіте руски? |
| Ви розмовляєте англійською? | Mluvite anglicky? | молувіте англійською? |
| Я розумію | Розумім | розуміємо |
| Я не розумію | Nerozumim | нерозумний |
| Ви розумієте? | Rozumite? | розумієте? |
| Тут хтось говорить англійською? | Mluvi tady nekdo anglicky? | дурниці тоді нема англійської? |
| Чи не могли б Ви говорити повільніше? | Чи можете говорити pomalіше? | мужете помалеї? |
| Повторіть будь-ласка ще раз | (Zopakujte to) jeste raz, prosim | (зопакуйте то) їжте що просимо |
| Чи не могли б ви це мені написати? | Чи можете mi to prosim napsat? | мужете ми то просимо напсат? |
| Подайте мені, будь ласка… | Prosim vas, podajte mi… | просимо вас, подейте мі |
| Ви не могли б дати нам…? | Nemohl(a) by ste dat nam, prosim…? | немогл(а) бисте дат нам просимо? |
| Покажіть мені будь ласка … | Ukazte mi, prosim … | вкажіть мені просимо… |
| Ви не могли б сказати мені…? | Muzete mi, prosim rici…? | мужете ми просимо ржиці? |
| Ви не могли б мені допомогти? | Muzete mi, prosim допомоги? | мужете ми просимо допомоги? |
| Я хотів би… | Chteel bych. | хтел бих |
| Ми хотіли б… | Chteli bychom.. | хотіли бихом |
| Дайте мені будь ласка… | Dejte mi, prosim… | дейте мі просимо |
| Дайте мені це, будь ласка | Dejte mi to, prosim | дейте мі то просимо |
| Покажіть мені… | Ukazte mi… | вкажіть мені |
На митниці
У громадських місцях
У транспорті
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Де я можу взяти таксі? | Kde muzu sehnat taxi? | де чоловікові сегнат таксі? |
| Скільки буде коштувати доїхати до аеропорту (до станції метро, до центру міста)? | Kolik буде stat cesta na letiste (k metru, do centra města)? | колік буде стат цесту на летишті (до метра, до центру мнеста)? |
| Ось адреса, куди мені потрібно | Tu je adresa, kam потрібно | Тоді є адреси потршебуї |
| Відвезіть мене до аеропорту (на вокзал, в готель) | Заvezte me на letiste (на nadrazi, k hotelu) | завезте мені на летішті (на надражі, до готелю) |
| ліворуч | doleva | долева |
| праворуч | doprava | доправа |
| Зупиніться тут, будь ласка | Zastavte tady, prosim | заставте тоді, просимо |
| Чи не могли б ви мене почекати? | Чи не могли б pockat, prosim? | немогли бисте нирки, просимо? |
В готелі
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| У вас є вільні номера? | Mate volne pokoje? | мате хвиле спокої |
| Скільки коштує номер із душем на добу? | Kolik stoji pokoj se sprchou za den? | колік стоїв спокій се спрхоу за ден |
| На жаль, у нас все зайнято | Lituji, mame vsechno obsadeno | літуї, маме вшехно обсазено |
| Я хотів би зарезервувати номер для двох на ім'я Павлова | Хотів би зареєструвати дволюзковий klid на jmenо Павлов | хтел бих зарезервуватий двоулужковий спокій на імено Павлов |
| номер на одного | jednoluzkovy pokoj | однолужковий спокій |
| дешевший номер | levnejsi pokoj | найлівіший спокій |
| не дуже дорого | ne moc drahe | нэ моц драге |
| Скільки діб? | Як довго? | на як довго? |
| на дві доби (на тиждень) | на два дні (на один день) | на два дні (на один тиден) |
| Я хочу відмінити замовлення | Chci zrusit objednávku | хці зрушить об'єднавку |
| Це далеко? | Je to довкола? | е то далеко? |
| Це зовсім поряд | Je to docela blizko | е то доціла близько |
| Скільки подається сніданок? | О kolik se podava snidane? | у колік се подава снідани? |
| Де знаходиться ресторан? | Kde je reštaurácia? | де е рестаураце |
| Підготуйте мені, будь ласка, рахунок | Pripravte mi ucet, prosim | пршиправте ми облік просимо |
| Викличте мені, будь ласка, таксі | Zavolajte mi taxi, prosim | заволайте мені таксі просимо |
Надзвичайні ситуації
Гроші
В магазині
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Чи не могли б ви дати мені це? | Чи можете mi prosim dat tohle? | мужете ми просимо дат тоглі? |
| Покажіть мені, будь ласка, ось це | Ukazte mi prosim tohle | вкажіть мені просимо тогле |
| Я хотів би… | Chtel bych… | хтел бих… |
| Дайте мені це, будь ласка | Dejte mi to, prosim | дейте мі то просимо |
| Покажіть це мені | Ukazte mi tohle | вкажіть мені тогле |
| Скільки це коштує? | Kolik to stoji? | колік то стоїть? |
| Мені потрібно… | Potrebuji… | потршебуї |
| Я шукаю… | Hledam… | хледам |
| У вас є… ? | Mate…? | мате…? |
| Шкода | Skoda | шкода |
| Це все | Je to все | е то вшехно |
| У мене немає дрібниці | Nemam drobne | нем дробне |
| Будь ласка, напишіть це | Napiste to prosim | напиште щось просимо |
| Дуже дорого | Prilis drahe | пршилиш драге |
| Розпродаж | Vyprodej | випродій |
| Мені потрібен би розмір… | Potreboval(a) bych … | потршебовал(а) велікост |
| Мій розмір XXL | Mam розмір XXL | мам велікост ікс-ікс-ел |
| У вас немає іншого кольору? | Nemate to v jine barve? | немате то в йіне барве |
| Чи можу я поміряти це? | Muzu si to zkusit? | чоловікові си то скуштує? |
| Де знаходиться примірювальна кабіна? | Kde je prevlekaci kabina? | де е пршевлекаці кабіна |
| Чого ви бажаєте? | Co si prejete, prosim? | цо си пршеете просимо |
| Дякую, я тільки дивлюся | Dekuji, jen se divam | декуї, він се дивам |
Чисельні
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| 0 | nula | нула |
| 1 | один | еден |
| 2 | два | два |
| 3 | tri | трші |
| 4 | чотири | чтиржі |
| 5 | pet | п'є |
| 6 | sest | шест |
| 7 | сім | седм |
| 8 | osm | осум |
| 9 | devet | дев'є |
| 10 | deset | десет |
| 11 | jedenact | єденацт |
| 12 | dvanact | дванадцять |
| 13 | trinact | тршинацт |
| 14 | ctrnact | чотиринадцять |
| 15 | patnact | патнацт |
| 16 | sestnact | шестнацт |
| 17 | sedemnact | седумнацт |
| 18 | osmnact | осумнацт |
| 19 | devatenact | девотенацт |
| 20 | dvacet | двацет |
| 21 | двадцять одна | двацет одна |
| 22 | dvacet dva | двацет два |
| 30 | tricet | тршицет |
| 40 | чотирирічка | чотирицицет |
| 50 | padesat | падесат |
| 60 | sedesat | шедесат |
| 70 | сімдесят | седумдесат |
| 80 | osmdesat | осумдесат |
| 90 | devadesat | девадесат |
| 100 | sto | сто |
| 101 | sto jeden | сто один |
| 200 | двісті | двісті |
| 300 | trista | тршиста |
| 400 | ctyrista | чотирижиста |
| 500 | pet set | п'є сет |
| 600 | sestset | шестсет |
| 700 | sedemset | седмсет |
| 800 | osmset | осумсет |
| 900 | devetset | деветсет |
| 1 000 | tisic | тисиць |
| 1 100 | tisic sto | тисиць сто |
| 2 000 | два tisice | два тисиці |
| 10 000 | 10 тисяч | десет тисиц |
| 100 000 | sto tisic | сто тисиць |
| 1 000 000 | (jeden) мільйон | (єден) мільйон |
За допомогою цієї теми ви знайдете потрібні слова для того, щоб покликати когось на допомогу, запитати як пройти в місце, що вас цікавить, вибачитися, подякувати, і багато іншого.
Вітання та формули ввічливості – завдяки цій темі ви зможете зав'язати розмову з перехожим, запитати, звідки та чи інша людина, сказати, звідки ви, а також ввічливо відповісти на будь-яке запитання.
Пошуки взаєморозуміння – слова, які допоможуть вам спілкуватися з місцевими жителями. Ви зможете попросити говорити повільніше, запитати, чи людина не говорить російською або англійською, і тому подібні слова і словосполучення.
Стандартні прохання – переклад найпоширеніших прохань та їх вимову.
Паспортний контроль та митниця – відповіді на найпоширеніші питання під час паспортного контролю та при проходженні митниці.
Готель – слова і відповіді на питання, що часто ставляться, при заселенні в готель. Крім того, за допомогою цієї теми ви зможете замовити їжу в номері, попросити прибрати в номері і т.д.
Таксі - перелік фраз, які вам знадобляться в таксі. Відкривши цю тему, ви зможете замовити таксі, пояснити, куди вам потрібно їхати та дізнатися, скільки коштуватиме проїзд.
Покупки – не один турист не може провести свою відпустку, не купивши щось на згадку. Але для того, щоб щось придбати треба знати, що це і скільки коштує. Даний список питань і фраз допоможе вам впоратися з покупкою будь-якого товару, від продуктів харчування до сувенірів.
Написи – переклад вивісок, покажчиків, написів тощо.
Тому, пам'ятаючи дещо зі шкільної програми однієї з європейських мов, уточнити дорогу, якщо ви заблукали у вузьких вулицях празьких — не проблема. Майже у всіх ресторанах та пабах є меню англійською мовою або хоча б один офіціант непогано розмовляє англійською, так само справа з магазинами, трохи гірше з . І, на щастя туристів з Росії, більшість старшого покоління корінних пражан досить добре розуміє і говорить російською, завдяки нашому загальному соціалістичному минулому. Загалом, до Праги можна їхати і не знаючи чеської мови – у будь-якій ситуації знайдеться можливість порозумітися і зрозуміти співрозмовника.
Однак, збираючись у відпустку, завжди краще знати кілька найнеобхідніших висловів і слів мовою тієї країни, до якої ви прямуєте. Найпростіше, мабуть, купити невеликий розмовник, або підібрати необхідні на вашу думку фрази в Інтернеті перед від'їздом. Якщо ви вчасно про це не згадали, або просто не вистачило часу, ось невелика добірка простих фраз і слів, які можуть стати вам у нагоді під час канікул у красуні Празі.
Слова і вирази, які вам знадобляться (ударні голосні виділені жирним шрифтом):
| Чеською | Зразкова вимова | |
| Так | Ano | Аале |
| Ні | Ne | Н е |
| Здрастуйте добрий день | Dobrý den | Д обрід ен |
| добрий вечір | Dobrý večer | Д оБрі в ечер |
| До побачення | На сприйняття | На схл еданоу |
| Чоловіки жінки | Muži / Ženy | М ужи / Ж ені |
| Будь ласка | Prosím | Пр оцим |
| Вибачте | Промініть | Пром іньте |
| Велике дякую | mockrát děkuji | Моцькр ат груд уйі |
| Я не говорю по-чеськи | Не говоримо slovensky | Німл увим год ескі |
| Ви говорите російською / англійською? | Hovoríte rusky / anglicky? | Млув ітер ускі / англ іцки |
| Закрито / Відкрито | Zavřeno / Otvoreno | Зав'язаний о/ Відкинутий о |
| Вхід заборонений | Vchod zakázаний | Вх од зак азан |
| Вихід/Вхід | Východ / Vchod | У іхід / Вх од |
| Кав'ярня | Kavárna | Кав арна |
| Смачного! | Добру chuť | Добр оу х уть |
| Пивна | Pivnice | Півн іце |
| Один келих | Jedno pivo | Й едно п іво |
Фрази, які, можливо, стануть у пригоді при покупках:
Фрази, які допоможуть вам орієнтуватися в місті:
| Чеською | Зразкова вимова | |
| Де знаходиться …? | Kde je…? | Кд ее … |
| Це далеко? | Je to довкола? | Є то д алеко |
| Де найближча зупинка? | Кде je найближча zastávka? | Кдеєн енайближчий заст ав ка |
| Де я можу купити квиток? | Kde si можу купити турист? | Кде Сім ужу до овп'є йзд енку |
| Направо наліво | Doprava / Doleva | Д оправа / Д олева |
| Попереду / Позаду | Vepredu / Vzadu | У епржеду / Взад у |
| На кутку | Na rohu | Н арогу |
| Прямо | Rovne | Р опоза |
Фрази, які, сподіваємося, вам не знадобляться:
Чеська мова, поряд з російською, фінською та тайською мовами, вважається однією з найскладніших мов у світі. Чеська, як і російська мова, відноситься до слов'янських мов, проте, незважаючи на це, для російських вух чеська мова досить незвичайна наявністю великої кількості приголосних звуків, а в деяких чеських словах взагалі немає голосних: наприклад, палець – prst, шия – krk, а вовк – vlk. Також багато чеських слів і їх значення можуть здатися вам забавними, а можуть і заплутати вас:
| Смішні чеські слова | Слова, які можуть заплутати | ||
| Let a dlo | Літак | Č e rstvý | Свіжий |
| Let uшка | Стюардеса | Zelen i na | Овочі |
| Sed a dlo | Сидіння, крісло | Оk u rkа | Огірок |
| šlap a dlo | Катамаран | O voce | Фрукти |
| Vrt u lník | Гвинтокрил | Č e rstvý рotr a viny | Свіжі продукти |
| Zmrzl i na | Морозиво | Smet a na | Вершки |
| Obsaden o | Зайнято | Poz o r | Увага |
| Koco u r | Кіт | H e rna | Зал гральних автоматів |
| Pon ožka | Шкарпетка | Pit o mec | Болван, дурень |
| Kalh o ty | Брюки Штани | Mr á z | Мороз |
| H o lič | Перукар | Rod i na | родина |
| Slun í čko | Сонечко | Slev a | Знижка |
| Voň a vka | Духи | Vedr o | Спека |
| Rv ačka | Бійка | Podvodn í k | Шахрай |
| Čerp a dlo | Насос | Ú žasný | Дивовижний |
| Straš i dlo | Привид | K a ki | Хурма |
